Наступні кілька днів злилися в одне велике свято: не часто зустрічаються такі добрі друзі, а коли зустрічаються, їм є про що поговорити і чим одне одного розважити.
Озма була особливо рада зустрічі з Дороті: в Країні Оз проживало не так багато дівчаток її віку, з якими принцесі пристойно дружити, і юна правителька часто нудьгувала.
На третій ранок після приїзду Дороті вони сиділи всі разом у парадній залі, розмовляючи про старі часи. Раптом, згадавши про щось, Озма наказала служниці:
— Ходи-но в мій будуар, Желеє, і принеси біле поросятко, якого я залишила на туалетному столику. Мені хочеться з ним погратися.
Желея негайно вирушила виконувати доручення, але була відсутня так довго, що всі вже встигли забути, навіщо вона пішла. Нарешті, дівчина в зеленій сукні повернулася. Вона була вкрай стурбована.
— Порося зникло, ваша високосте, — повідомила вона.
— Як зникло? — вигукнула Озма. — Ти впевнена?