Прямо перед ними височіли ворота красивого палацу суцільно усипані діамантами. Вони повільно відчинилися, наче запрошуючи гостей до внутрішнього двору, де розкішним килимом майорів квітник і злітали в повітря срібні струмені фонтанів.
Зеб трусонув віжками, щоб вивести коня із заціпеніння. Навколо вже почав збиратися натовп людей, охочих подивитися на чужинців.
— Ньо, ньо! — голосно скомандував хлопчик, і Джим, слухаючись хазяйської команди, ступив через прохід, а слідом за ним по прикрашеній діамантами бруківці покотилась і коляска — прямо до мальовничого палацу.
XV. СТАРІ ДРУЗІ ЗБИРАЮТЬСЯ ЗНОВУ
Численні слуги у витончених лівреях вітали щойноприбулих гостей. Коли Чарівник вийшов з коляски, симпатична дівчина в зеленій сукні здивовано вигукнула:
— Та це ж Оз, Великий і Жахливий!
Низенький чоловічок подивився на дівчину дуже уважно, потім взяв її руки у свої і щиро потиснув.