— Та ні — крила.
— Тепер я зрозумів, — здогадався Зеб. — Цей будинок служить у них в’язницею. Якщо хтось із горгулій погано поводиться, його садять під замок. Для цього затягують сюди, відчіплюють крила і забирають їх та не віддають, доки той не виправиться.
Чарівник дуже уважно вислухав усе, про що розповідала Еврика.
— Добре б нам роздобути хоч кілька крил, — промовив він задумливо.
— Гадаєш, ми могли б на них літати? — здивувалася Дороті.
— Так. Раз горгульї їх відчіплюють, значить, здатність літати мають саме крила, а не дерев’яні тіла, до яких вони кріпляться. Отже, якби ці крила були в нас, ми могли б літати не гірше за них. Принаймні, поки перебуваємо в їхній країні і під впливом тих самих чар.
— Але куди ж нам звідси летіти? — запитала дівчинка.