Зрозуміло, його негайно пробачили. До того ж не треба забувати про Магніт Любові: поки він лежав у кишені Косматого чоловічка, оточуючі не могли не любити його.
Мандрівники не побачили більше Брикуна-Ревуна, але він не забув про них. На столику, який з’явився в кімнаті, стояли ті ж страви, що й напередодні ввечері.
— Не хочу на сніданок пиріг, — сказав Ґудзик-Розумник.
— Візьми шматочок мого біфштекса, — запропонувала Дороті, — тут порція, якої вистачить нам усім.
Малюк скористався пропозицією дівчини. Косматий чоловічок сказав, що його цілком влаштовують яблука й бутерброди, але все-таки посмакував яблучним пирогом. А Поліхромія любила краплі роси й печиво з туману набагато більше, ніж будь-яку іншу їжу, тож всі поснідали з великим задоволенням. Тото отримав залишки біфштекса. Він стояв на задніх лапках, поки Дороті годувала його.
Коли врешті-решт сніданок був з’їдений, друзі вирушили в дорогу. У супроводі коричневого віслюка-слуги вони пройшли через все місто, минаючи лабіринти безладно розкиданих будинків. Проминувши міські ворота, вони вийшли на дорогу, що повела їх у невідомі країни.
— Король Брикун-Ревун просив нагадати, щоб ви не забули дістати для нього запрошення у Принцеси Озми, — сказав на прощання коричневий ослик.