— Треба спитати, чи Його Королівська Величність Брикун-Ревун може вас прийняти, — сказав сірий осел.
Він підняв голову і противним голосом заревів: «І-а-а! І-а-а! І-а-а!» — потім повернувся і почав стукати у двері копитом.
Якийсь час за дверима була тиша. Потім двері відчинилися, а звідти висунулася осляча голова й подивилася на подорожніх.
Голова була біла, з величезними вухами і круглими серйозними очима.
— Прийшли лисиці? — тремтячим голосом запитав володар голови.
— Ні, ні, Ваша Королівська Величносте, — відповів сірий осел. — Прибули мандрівники, яких треба вшанувати.
— О, — сказав Король-Осел із полегшенням. — Нехай увійдуть.