— Гаразд, пішли, — запропонував Косматий чоловічок. — А то ніч застане нас у дорозі.
— Куди ти збираєшся йти? — запитала Дороті.
— Мабуть, буду схожим на Ґудзика-Розумника, коли скажу: я не знаю, — засміявся Косматий чоловічок. — Але життєвий досвід підказує мені, що будь-яка дорога кудись веде. Впевнений, мила Дороті, якщо підемо вперед, то рано чи пізно прийдемо куди-небудь. Що це буде за місце, ми не можемо зараз навіть припустити, але коли прийдемо туди, то дізнаємося.
— Маєш рацію, — погодилася Дороті, — це розумно, Косматий чоловічку.
III. ДИВАКУВАТЕ СЕЛИЩЕ
Ґудзик-Розумник з радістю вхопився за руку Косматого чоловічка, адже той мав у кишені Магніт Любові, тож малюк відразу полюбив дивну кудлату людину. Дороті стала праворуч від Косматого чоловічка, Тото — з другого боку.
Маленька компанія вирушила в дорогу в більш веселому та бадьорому настрої, ніж можна було припустити. Дівчинка звикла до незвичайних пригод і дуже любила їх. А куди б не пішла Дороті, Тото майже завжди слідував за нею, наче ягнятко святої Марії.