--==Страница 28==--

Пред Оглавл След

Дівчинка хотіла відповісти: «Не знаю», але вчасно схаменулася.

— На це запитання ти маєш відповісти сам.

Косматий супутник Дороті знову відкусив яблуко і втрутився:

— Немає сенсу ставити йому запитання. Гадаю, хтось повинен подбати про бідного малюка. Мабуть, краще б йому вирушити в дорогу разом із нами.

Тим часом Тото з неприхованою цікавістю заглядав у ямку, викопану малюком, та з кожною хвилиною проявляв дедалі більше занепокоєння і хвилювання. Він, ймовірно, вирішив, що хлопчик полює на якусь тварину. Песик голосно загавкав, стрибнув у яму й почав енергійно працювати лапами, розкидаючи ґрунт на всі боки. Грудки землі полетіли в малюка. Дороті підняла хлопчика й обтрусила його одяг.

— Припини, Тото! — закричала вона. — Тут немає ні мишей, ні бабаків. Не будь таким дурним.

Тото зупинився, підозріло принюхався і вистрибнув з ями, виляючи хвостом, ніби зробив щось важливе й корисне.

Пред Оглавл След