Дороті з цікавістю глянула на незнайомця. Його одяг був суцільним дрантям, взуття — роздерте й діряве, волосся й борода жмутами стирчали в різні боки. Але усмішка здавалася ласкавою, а очі — добрими.
Дороті спитала:
— А чому ти не хотів потрапити до Олійних полів?
— Річ у тім, що там живе людина, яка винна мені п’ятнадцять центів, і якщо вона зустріне мене, то неодмінно захоче повернути борг. А я не бажаю мати гроші, моя мила.
— Чому? — здивувалася Дороті.
— Гроші роблять людей пихатими, а я зовсім не хочу стати таким. Я хочу, щоб мене любили. Поки в мене є Магніт Любові, всі, кого зустріну на шляху, любитимуть мене.
— Магніт Любові! А що це таке?