зіщулився на диванних подушках коло тітки Петунії й Дадлі і мовчки прикипів
поросячими очицями до Дамблдорової чарівної палички.
— Розумієш, — Дамблдор обернувся до Гаррі й говорив так, ніби дядько Вернон не
промовляв ні звуку, — якщо ти успадкував той будинок, то тобі мав би перейти в
спадщину і…
Він уп’яте махнув чарівною паличкою. Щось гучно ляснуло — і з’явився
ельф-домовик з хоботом замість носа, довжелезними кажанячими вухами і
величезними налитими кров’ю очима, вбраний у брудне ганчір’я. Ельф припав до
ворсистого килима Дурслів. Тітка Петунія заверещала так, що в багатьох волосся
стало дибки: за все життя вона такого бруднющого в своєму домі не бачила. Дадлі
відірвав від підлоги величезні рожеві босі ноги, задер їх мало не вище голови і
так сидів, наче боявся, що ця істота добереться до його піжамних штанів. А