дядько Вернон заревів:
— Що це, в дідька, _таке?_
— … Крічер, — закінчив фразу Дамблдор.
— Крічер не буде, Крічер не буде, Крічер не буде! — закаркав ельф-домовик, ледь
чи не голосніше за дядька Вернона, тупаючи вузлуватими ноженятами і смикаючи
себе за вуха. — Крічер належить пані Белатрисі, так-так, Крічер належить Блекам,
Крічер хоче до нової хазяєчки, Крічер не служитиме шмаркачеві Поттеру, Крічер не
буде, не буде, не буде…
— Як бачиш, Гаррі, — Дамблдор ледве перекрикував нескінченні Крічерові «не буде,
не буде, не буде», — Крічер демонструє певне небажання переходити у твою
власність.
— Мені все одно, — повторив Гаррі, з відразою поглядаючи на ельфа, що корчився в