з’явитися будь-якої миті. Звісно, довелося будинок покинути, доки все
втрясеться.
— А як ви дізнаєтесь, чи я можу ним володіти?
— На щастя, — пояснив Дамблдор, — існує простенький спосіб це перевірити.
Він поставив порожній келих на столик біля крісла, та не встиг ще нічого
зробити, як закричав дядько Вернон:
_— Та_заберіть_же_від_нас_ці_кляті_штуки!_
Гаррі озирнувся: усі троє Дурслів затулялися руками від келихів, що стрибали їм
по головах, поливаючи медом.
— Ой, даруйте, — чемно перепросив Дамблдор і знову підняв чарівну паличку. Усі
три келихи зникли. — Але чемніше було б з них випити.
Схоже було, що дядько Вернон зараз вибухне гидкою лайкою, та він тільки