натяком на ймовірність подорожі було те, що він надійно замкнув у клітці свою
полярну сову Гедвіґу.
Хвилинна стрілка на будильнику досягла позначки «дванадцять», і тієї ж миті згас
ліхтар за вікном.
Гаррі прокинувся, мовби його розбудила раптова темрява. Поспіхом поправив
окуляри й відклеїв щоку від шибки. Тоді притисся до неї носом і скосив очі на
тротуар. Садовою доріжкою крокувала висока постать у довгій мантії, що
здіймалася хвилями.
Гаррі підскочив, наче вдарений струмом, перекинув стільця й почав хапати з
підлоги й кидати у валізу все, що траплялося під руку. Саме тоді, як він жбурляв
через усю кімнату комплект мантій, два підручники заклять і пакетик чіпсів, у
двері подзвонили.