спокійно проказав він. — Побачимося, Поттер… або й ні.
І Мелфой, старанно потоптавшись Гаррі по пальцях, вийшов з купе.
— РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ —
Снейпова перемога
Гаррі не міг поворушити жодним м’язом. Лежав під плащем-невидимкою, відчуваючи,
як з носа юшить гаряча кров, заливаючи обличчя, і прислухався до голосів та
кроків у коридорі. Перша думка була, що перед тим, як поїзд рушить назад, усі
купе мають перевіряти. Але майже миттєво він пригнічено усвідомив, що навіть
якби хтось і зазирнув у це купе, то його б не побачив і не почув. Сподіватися
можна було тільки на те, що хтось сюди зайде й на нього наштовхнеться.