розсувними дверима.
Гаррі схопився за двері й різко їх розштовхнув; Забіні, що й досі тримався за
ручку, гепнувся боком просто на коліна Ґреґорі Ґойла, зчинився галас, і Гаррі
спритно заскочив у купе, тоді, спершись на тимчасово вільне місце Забіні, виліз
на багажну полицю. На щастя, Ґойл і Забіні почали сваритися, відвертаючи на себе
увагу, бо Гаррі був упевнений, що його ноги ненароком вилізли з-під плаща; і
справді, на якусь жахливу мить йому здалося, що Мелфой помітив кросівку; але тут
Ґойл зачинив двері й зіштовхнув з себе Забіні; наїжачений Забіні впав на своє
місце; Вінсент Креб повернувся до розглядання коміксів. а Мелфой, бридко
гигочучи, розлігся відразу на двох місцях, поклавши голову на коліна Пенсі
Паркінсон. Гаррі незручно скрутився під плащем, стежачи, щоб кожнісінький
сантиметр його тіла був надійно захований, і дивився, як Пенсі відгортала