Мелфоєві з лоба прилизане біляве волосся, так задоволено при цьому всміхаючись,
немовби на її місці мріяла б опинитися кожна. Ліхтарі, що погойдувалися на стелі
купе, яскраво все це освітлювали: Гаррі міг легко прочитати кожнісіньке слово
Кребового коміксу.
— Карочє, Забіні, — спитав Мелфой, — то що там хотів Слизоріг?
— Просто намагався підлизатися до людей із зв’язками, — відповів Забіні, що й
далі сердився на Ґойла. — Хоч і не багато таких знайшов.
Ця інформація, здається, не задовольнила Мелфоя. — А кого він ще запросив? —
поцікавився він.
— Маклаґена з Ґрифіндору, — відповів Забіні.
— Ну, ясно, його дядько велике цабе у міністерстві, — сказав Мелфой.
— … тоді якогось Белбі з Рейвенклову…