від усіх.
Гаррі багато над цим міркував і дійшов висновку: якщо вже й казати комусь, то
кращої особи за містера Візлі не знайти; по-перше, той працював у міністерстві,
а отже, мав змогу почати розслідування, а по-друге, містер Візлі навряд чи
вибухнув би гнівом.
Він бачив, як місіс Візлі й насуплений аврор підозріло косилися, коли вони
відійшли вбік.
— Коли ми були на алеї Діаґон, — почав було Гаррі, але містер Візлі,
скривившись, його випередив.
— Невже я довідаюся, де ви вешталися з Роном і Герміоною, коли нібито мали бути
в підсобці крамнички Фреда і Джорджа?
— Звідки ви?…