— Молі!
— Ну, добре-добре… яке твоє найпалкіше бажання?
— Довідатись, як тримаються в повітрі літаки.
Місіс Візлі кивнула й потягла було за ручку, але містер Візлі, мабуть, міцно
тримав її з того боку, бо двері не відчинилися.
— Молі! Я мушу ще в тебе щось запитати!
— Артуре, це казна-що.
— Як ти любиш, щоб я тебе називав, коли ми наодинці?
Навіть у тьмяному світлі Гаррі побачив, що місіс Візлі зашарілася; він і сам
відчув, як у нього палають шия й вуха, і взявся швидко сьорбати суп, голосно
дзенькаючи по мисці ложкою.
— Молісюсінька, — прошепотіла напівмертва місіс Візлі