небезпека… навряд чи це стосується тільки нашої родини… але не знаю, чи має ще
хтось такого годинника, тому не можу перевірити. Ага!
Вона вказала на циферблат годинника. Стрілка містера Візлі пересунулася до
позначки «в дорозі»
— Він вертається!
І справді за якусь мить у задні двері постукали. Місіс Візлі підскочила й
побігла туди; узявшись за ручку і припавши до дерев’яних дверей щокою, тихенько
запитала:
— Це ти, Артуре?
— Так, — долинув утомлений голос містера Візлі. — Але я сказав би це, навіть
якби був смертежером. Запитай щось інше!
— Ой, та що ти…