який же ти худий.
— РОЗДІЛ П’ЯТИЙ —
Зайва Флегма
Гаррі з Дамблдором підійшли до «Барлогу» з чорного ходу, переступаючи через
розкиданий знайомий мотлох — старі гумові чоботи та іржаві казани; Гаррі чув, як
поодалік у курнику тихенько сокочуть сонні кури. Дамблдор тричі постукав, і
Гаррі побачив як за кухонним вікном метнулася чиясь тінь.
— Хто там? — долинув нервовий голос і Гаррі впізнав місіс Візлі. — Назвіться!
— Це я, Дамблдор, привіз вам Гаррі.
Двері негайно відчинилися. За ними стояла місіс Візлі, низенька, пухкенька, в