По-перше, я хотів би, щоб відтепер ти постійно мав при собі плащ-невидимку.
Навіть у Гоґвортсі. Про всяк випадок, зрозумів?
Гаррі кивнув.
— А по-друге, на час твого перебування тут «Барлогові» надано найвищу охорону,
на яку тільки спромоглося Міністерство магії. Це додало певних незручностей
Артурові й Молі… наприклад, усю їхню пошту спочатку перевіряють у міністерстві,
і аж тоді доставляють сюди. Вони анітрохи не нарікають, бо їх турбує насамперед
твоя безпека. Тому було б невдячно з твого боку, якщо ти, живучи в них,
наражатимешся хоч на якийсь ризик.
— Я розумію, — швидко погодився Гаррі.
— Тоді дуже добре, — сказав Дамблдор, відчиняючи двері сарайчика й виходячи на
подвір’я. — Бачу світло на кухні. Треба вже нарешті дати Молі змогу понарікати,