До кімнати увійшов Дамблдор і Слизоріг аж підскочив, ніби забув, що той
перебуває в будинку.
— Ой, Албусе, це ти, — пробелькотів він. — Щось тебе довго не було. Проблеми зі
шлунком?
— Та ні, зачитався маґлівськими журналами, — відповів Дамблдор. — Люблю
розглядати узори для плетіння. Ну, Гаррі, ми так довго зловживаємо Горацієвою
гостинністю, час нам уже йти.
Анітрохи не бажаючи тут затримуватися, Гаррі схопився на ноги. Слизоріг такого,
здається, не чекав.
— Ви йдете?
— Йдемо. Я ж бачу, що справа безнадійна.
— Безнадійна?…