--==Страница 134==--

Пред Оглавл След

Гаррі був переконаний, що Слизоріг — з тих чаклунів, які не можуть чути

вимовлене вголос ім’я Волдеморта, і Слизоріг його не розчарував: він здригнувся

і обурено верескнув, але Гаррі не звернув уваги.

— Я вважаю, що доки Дамблдор — директор, учителі перебувають у більшій безпеці,

ніж усі інші; він же єдиний, кого боявся Волдеморт. Згодні? — вів далі Гаррі.

Слизоріг якусь мить дивився перед собою, ніби обмірковував слова Гаррі.

— Так, це правда, що Той-Кого-Не-Можна-Називати ніколи не рвався до бою з

Дамблдором, — неохоче пробурмотів він. — І ніхто, мабуть, не заперечить, що раз

я не долучився до смертежерів, то Той-Кого-Не-Можна-Називати навряд чи вважає

мене другом… у такому разі, можливо, мені буде безпечніше трохи ближче до

Албуса… не прикидатимусь, ніби смерть Амелії Боунз мене не вразила… якщо вона, з

її міністерськими зв’язками та захистом…

Пред Оглавл След