Кінчик Дамблдорової палички засяяв, освітивши вузький коридор. Ліворуч були
відчинені ще одні двері. Високо тримаючи запалену паличку, Дамблдор зайшов до
вітальні, Гаррі за ним.
Їхнім очам відкрилася картина страшного погрому. Під ногами лежав розтрощений
старожитний годинник з тріснутим циферблатом, маятник валявся трохи далі, наче
впущений меч. Піаніно було перевернуте на бік, а клавіші розкидані по підлозі.
Поряд поблискували друзки зірваної люстри. Подушки валялися розпороті, з дірок
лізло пір’я; усе встеляли, наче порох, дрібнесенькі скалки скла та порцеляни.
Дамблдор підняв чарівну паличку ще вище, освітив стіни, забризкані чимось
темно-червоним і липким. Гаррі тихо вдихнув, і Дамблдор одразу озирнувся.
— Кепсько, ой кепсько — гірко промовив він. — Тут сталося щось жахливе.
Дамблдор обережно пройшов на середину кімнати, уважно розглядаючи уламки під