армію. А ось ми, Гаррі, й прийшли…
Вони підійшли до ошатного будиночка, оточеного садочком. Гаррі перетравлював
жахливу інформацію про інферіїв і нічого навколо не помічав. Перед самою
хвірткою Дамблдор став наче вкопаний, і Гаррі на нього наштовхнувся.
— Ой, лихо. Ой, лихо-лихо-лихо.
Гаррі простежив за його поглядом уздовж дбайливо доглянутої доріжки, і серце
його обірвалося. Вхідні двері було зірвано з завіс.
Дамблдор глянув в обидва кінці вулички. Вона була безлюдна.
— Гаррі, вийми паличку і йди за мною, — тихо сказав професор.
Він відчинив хвіртку і швидко рушив доріжкою. Гаррі за ним. Дамблдор легесенько
штовхнув вхідні двері, тримаючи напоготові чарівну паличку.
— Лумос.