користі?
— Не дуже.
— І я так думаю. До речі, ти не поцікавився, який мій улюблений сорт варення,
щоб перевірити, чи я справді професор Дамблдор, а не самозванець.
— Я не… — почав було Гаррі, не впевнений, докір це чи ні.
— Малинове варення, Гаррі, запам’ятай собі на майбутнє…хоч я на місці
смертежера, перш ніж перевтілюватись в мене, вивчив би мої смаки щодо варення.
— Е-е… справді, — пробурмотів Гаррі. — У тій листівці говорилося щось про
інферіїв. Що воно таке? Там не пояснювалося.
— Це трупи, — спокійно пояснив Дамблдор. — Мертві тіла, що виконують накази
темних чаклунів. Інферіїв, до речі, вже давненько не бачили, ще від першої
могутності Волдеморта… Він повбивав стільки людей, що міг би зібрати з них цілу