сімнадцять років; інакше кажучи, тоді, коли він стане дорослим чоловіком. Я
прошу лише одного: щоб ви дозволили Гаррі повернутися ще раз у цей будинок, перш
ніж він відсвяткує свій сімнадцятий день народження, бо це забезпечить йому
захист аж до того часу.
Ніхто з Дурслів не промовив ані слова. Дадлі супився, наче усе ще намагався
вирахувати, коли ж це йому завдали шкоди. Дядько Вернон мав такий вигляд, ніби
йому щось застрягло в горлі: а ось тітка Петунія вкрилася дивним рум’янцем.
— Гаррі… нам час вирушати, — сказав нарешті Дамблдор, встаючи й розправляючи
свою довгу чорну мантію.
— До наступної зустрічі, — попрощався він з Дурслями, з вигляду яких можна було
зробити висновок, що вони воліли б відкласти цю зустріч назавжди, а тоді підняв
на прощання капелюха і вийшов з кімнати.