- Ой, та всі ми знаємо, як ти обожнював Дамблдора. Думаю, ти все одно вважатимеш його святим, навіть якщо виявиться, що він позбувся своєї сестри-сквибки!
- Мюріель! - вигукнув Додж.
У грудях у Гаррі похололо - і не через крижане шампанське в його келиху.
- Що ви маєте на увазі? - запитав він Мюріель. - Хто сказав, що його сестра була сквибка? Здається, вона тяжко хворіла?
- Неправильно тобі здається, Баррі! - тітка Мюріель втішалася викликаним її словами ефектом. - Та що ти можеш про це знати? Усе сталося за багато років до того, як тебе задумали, і скажу чесно - навіть ті з нас, що тоді жили, так і не дізналися, що сталося насправді. Ось чому я ніяк не діждуся прочитати, що там накопала Скітер! Дамблдор так довго мовчав про ту свою сестру!
- Неправда! - прохрипів Додж. - Цілковита брехня!
- Він ніколи мені не казав, що його сестра була сквибка, - мимохіть вирвалося в Гаррі.
- А чого б це він мав тобі казати? - верескнула Мюріель, крутнувшись на стільці й придивляючись до Гаррі.