- Я читав некролог, який ви написали для "Щоденного віщуна", - сказав Гаррі. - Я не знав, що ви так добре знали професора Дамблдора.
- Так само, як будь-хто інший, - зітхнув Додж, витираючи очі серветкою. - Звісно, я знав його найдовше, якщо не брати до уваги Еберфорса... а люди чомусь ніколи не враховують Еберфорса.
- До речі, про "Щоденний віщун"... не знаю, чи ви бачили, містере Додж?..
- Ой, кажи на мене просто Ельфаєс, хлопчику.
- Ельфаєсе, не знаю, чи ви читали інтерв'ю Ріти Скітер про Дамблдора?
Додж аж побагровів зі злості.
- Так, Гаррі, читав. Ця жінка, чи, точніше сказати, стер-в'ятниця, замучила мене проханнями з нею поговорити. Мені прикро зізнаватися, але я повівся з нею брутально, назвав її надокучливою мухою, що скрізь пхає носа - а в результаті, як ти читав, вона звела наклеп на моє психічне здоров'я.
- У тому інтерв'ю, - вів далі Гаррі, - Ріта Скітер натякала, що замолоду професор Дамблдор цікавився темними мистецтвами.