— До чого тут Джіні, — заперечила місіс Візлі. — Це для тебе. Вечірня мантія.
— Що? — очманів Рон.
— Вечірня мантія! — повторила вона. — У шкільному списку зазначено, що цього року вам знадобляться вечірні мантії... для різних офіційних оказій.
— Ти, мабуть, жартуєш, — не міг повірити Рон, — Я це не носитиму, і не мрій.
— Роне, та їх же всі носять! — розсердилася місіс Візлі. — Це загальновизнана форма одягу! У батька теж така є — для офіційних прийомів!
— Я краще голий ходитиму, ніж одягну цю гидоту, — вперто вів своєї Рон.
— Не будь дурний, — сказала місіс Візлі, — ти мусиш мати вечірню мантію, вона є у списку! Я й для Гаррі приготувала мантію... покажи йому, Гаррі...
Гаррі боязко розгорнув останній пакунок. Одначе виявилося, що його вечірня мантія не така й погана, принаймні, на ній не було мережив. Зрештою, вона мало чим відрізнялася від його шкільної форми, хіба що була не чорна, а темнозелена.