--==Страница 163==--

Пред Оглавл След

— Мабуть...

— Дивись, це тобі мама накупила на алеї Діаґон. А ще взяла для тебе грошей з твого сейфа... і випрала всі твої шкарпетки.

Він переклав на Гарріне ліжко купу різних пакунків, торбинку з грішми та чисті шкарпетки. Гаррі почав розгортати пакунки. Крім "Стандартної книги заклять" для четвертого класу Міранди Ґошоук, там був пучок нових пер, з десяток сувоїв пергаменту і запасні компоненти для зіллєварного набору — адже в нього якраз закінчувалися хребет рибилева та есенція беладони. Гаррі саме запихав у казан шкарпетки, коли Рон обурено вигукнув у нього за спиною.

— А це що таке?

Він тримав щось схоже на довгу темнобордову оксамитову сукню, оздоблену старомодним мереживним комірцем і манжетами.

У двері постукали, і до кімнати зайшла місіс Візлі з оберемком свіжовипраних гоґвортських мантій.

— Ось, нате, — розділила вони їх на дві купки. — Але гарно поскладайте, щоб не пом'яти.

— Мамо, ти мені поклала нову сукню Джіні, — сказав їй Рон.

Пред Оглавл След