— Я подумала, що вона пасуватиме до кольору твоїх очей, — лагідно мовила місіс Візлі.
— Але ж вона цілком нормальна! — сердито вигукнув Рон, дивлячись на Гарріну мантію. — Чого мені не можна було таку купити?
— Бо... я її купувала в комісійній крамниці, а там не було з чого вибирати! — почервоніла місіс Візлі.
Гаррі відвернувся. Він був би радий поділитися з Візлями усіма своїми грошима, що лежали в сейфі "Ґрінґотсу", але знав, що вони нізащо їх не візьмуть.
— Я ніколи її не вдягну, — вперся Рон. — Ніколи.
— Чудово! — спалахнула місіс Візлі. — То ходи голий. Гаррі, не забудь його сфотографувати. Ото вже я насміюся! — Вона вилетіла з кімнати, грюкнувши дверима.
І відразу Гаррі з Роном почули за спиною якісь дивні звуки. Це Левконія давилася завеликими совлодощами.
— Чому мені завжди дістається тільки непотріб? — розлючено кинув Рон і побіг рятувати Левконію.