— Я радий, що зумів догодити тобі, мій хлопчику, — прокричав він у рупор. — Ми так старалися…
— Тату, прийми, будь ласка, цю трубку, — попросив Тіллі-Віллі. — Мої чудові вуха почують кожне твоє слово без неї, проковтни мене акула!
Чарлі Блек засміявся:
— А ти знаєш, що таке акула?
Велетень не бентежачись, відповів:
— Напевне, щось подібне до тої чаклунки Арахни, для боротьби з якою ви мене зробили. І ти, тату, не хвилюйся: своє завдання ви виконали відмінно. Я зрозумів це ще тоді, коли одержав можливість володіти своїми почуттями. Знайте всі, що дух мій твердий, і нехай ударить мене грім, я битимуся, як лев!