Незважаючи на нещастя, яке з ним трапилося, Страшило був радий бачити друга.
Дроворуб на привітання мовчки хитнув головою, він не мав сили говорити.
Страшило рушив за Залізним Дроворубом, який важко ступав, і з гіркотою думав про чарівну скриньку, якою заволодіє Джюс. Біда буде, якщо він розгадає її секрет, тоді Урфінова могутнієте зросте ще більше. Та потім Страшило пригадав, що, крім нього, ніхто не знає магічних слів, а без них скринька — просто гарна іграшка. А слів цих Урфін не витягне з нього ніякими засобами.
Полонених привели до того самого підвалу, де Страшило висів колись на гаку за бунт проти Урфіна.
Знайомий гак усе ще стирчав із муру, тільки заіржавів за роки, що спливли.
— Я вже був тут і вирвався, вирвуся й тепер, — бадьоро заявив Страшило.