— Пані Стелла наказала попередити вас, щоб ви наглядали за Урфіном Джюсом.
Це було ще в той час, коли Урфін проводив у вигнанні тоскні роки, але фея Стелла володіла хистом передбачення й здогадувалася, що від Джюса можна чекати всіляких прикрих несподіванок.
Страшило занепокоївся, вислухавши попередження доброї феї. Тільки-но Мавпи покинули Смарагдовий острів, володар промовив заклинання і попросив:
— Скринько, скринько, будь любенька, покажи мені Урфіна Джюса!
Страшило тут-таки побачив далеку Західну країну, похмурий Урфінів будинок і поряд його самого, з невдоволеним виглядом похиленого над лопатою на своєму городі. На ґанку сидів ведмідь Тупотун і сварився з дерев'яним блазнем. У цій сцені не було нічого підозрілого, і Страшило перевів скриньку на інше. Попервах його цілими днями годі було одірвати від чарівного телевізора. Згадуючи Стеллин наказ, Страшило час від часу перевіряв, чим зайнятий Урфін. Причин для турбот не знаходилось ніяких. То Урфін полов грядки на городі, то їв смаженого кролика, то гуляв.
— Не розумію, яка небезпека загрожує мені під цього вовкуватого вигнанця, — бурчав Страшило.