— Дякую вам, друже Лестар, серце б'ється в моїх грудях, як раніше, і його так само переповнюють любов і ніжність!
Страшило аж нетямився від захвату.
— Ось справді чарівний засіб розганяти нудьгу! — вигукнув він і туї-таки забажав побачити Лева.
Його бажання миттю здійснилося. Лев, як видно, після ситого сніданку, лежав у глибокому затишному барлозі серед своїх родичів.
— Диво, диво! — повторював захоплений Страшило і щедро обдарував посланців Стелли найкращими фруктами зі свого саду. Він просив ватажка Мавп висловити його найглибшу подяку пані Стеллі.
Прощаючись, ватажок Летючих Мавп потихеньку сказав Страшилу: