Так, Урфін Джюс зумів навдивовижу ефектно з'явитися вперше перед Стрибунами!
Розгублені, перелякані, люди уклякли, закриваючи руками обличчя від яскравого полум'я. Прибулець з небес заговорив гучним голосом:
— Не бійтеся, діти мої! Я прийшов до вас не з лихом, а з добром. І насамперед примушу вас пересвідчитись, що це полум'я, яке завжди приносило вам загибель і руйнацію віднині стане вашим вірним слугою. Добрий Тупотуне, — звернувся Урфін до ведмедя, — роздобудь соломи!
Неподалік лежала купа соломи, приготовлена для будівництва куреня. Ведмідь підтяг до господаря кілька оберемків. Джюс склав їх акуратним стіжком і підпалив. Вогонь здійнявся вгору, а перелякані Маррани позадкували.
Урфін розреготався.
— Не бійтесь! Ясновельможний Торме і княгине Юмо! І ви, шановні старійшини Греме, Лаксе, Венку, підійдіть!