Тим часом дивні оповісники вигукували далі.
І ось над селом постала гігантська тінь, над якою виднілася вогненна заграва.
— Це спалахи блискавки… — шепотіли вражені Маррани.
Тінь спускалася чимраз нижче, і згори почувся громовий голос:
— Я вітаю вас, улюблені мої Маррани!
На майданчик перед приголомшеною юрбою спустився величезний птах, і з його спини легко зіскочив чоловік у червоному плащі, в яскраво червоній шапочці з білим пір'ям, а в його високо піднятій руці палав смолоскип, далеко розкидаючи іскри. Здавалось, у нічній пітьмі з'явився живий вогонь.