Кожна команда грає з останніх сил. Гравці показують чудеса спритності. Вони крутяться, мов дзиги, високо підскакують, припадають до самої землі, відбивають просто-таки неймовірні м'ячі.
Маррани були зачаровані, захоплені. Так, ця гра у їхньому дусі! Як би вони підстрибували у погоні за цим невловимим, в'юнким м'ячем! Які б завдавали запаморочливі удари! Непомітно для себе Стрибуни вже розділилися на дві партії: одні вболівали за «Мавп», другі — за «Непереможних». Почали битися об заклад. Ревище натовпу з одного й другого боку: 16:15, ведуть «Непереможні». Ще удар — і чемпіонат виграно…
Але що це? Маррани вражені. Бойс?! В одній з команд з'являється Бойс, що замінив гравця. Бойс, забитий, порізаний на шматки й згодований свиням! Ох, як він майстерно пустив м'яча понад самою сіткою!..
Стривай, стривай! А про що казав Великий Урфін? Може, його обдурив цей бридкий дерев'яний чоловічок?
Ось іще один Стрибун зрізав м'яча, а інші весело регочуть у натовпі глядачів…
17:15! «Непереможні» виграли, вони чемпіони країни. І Бойс біжить до рову й весело вітається з друзями, махає рукою, кличе до гри!