Сильний шум вгорі привернув увагу дітей. Вони підняли очі й завмерли: величезною темною хмарою на них опускалася потвора на розчепірених шкірястих крилах.
Дракон!
Енні й Тім від жаху заплющили очі й затисли голови руками, чекаючи, що величезна зубата паща скине когось із них із сідла. Та замість цього вони почули привітання, промовлене хрипким басовитим голосом. А з дверей заводу вибіг чоловік, він розмахував руками і кричав:
— Не бійтеся, він вас не зачепить. Це Ойххо!
І справді, це був Ойххо, який сам розгромив ці лий полк Марранів. Але тут не могло бути й мови про бійку. Могутній звір роздивився, що перед ним були хлопчик і дівчинка, і до того ж дівчинка, як дві краплі води схожа на Еллі, яку він колись відніс на своїй спині за гори.
Діти заспокоїлись і почали з цікавістю розглядати дракона, поки той поштиво кружляв над ними. Але вершники помітили, що їхні мули тюпають дедалі повільніше. Незабаром з рисі вони перейшли на крок, потім почали спотикатись і, нарешті, зітхнувши опустились на землю.