Вона поклала її на камінь, подула, промовила чарівні слова, і книжечка перетворилася на великий том. Вілліна почала гортати його сторінки, бурмочучи скоромовкою:
— Виноград, ворони, дерево нух-нух, механічні мули, мавпи… Ага, ось, знайшла: полонені!
Бабуся почала промовляти заклинання:
«Бамбара чуфара, скорики морики турабо-фурабо, лорики йорики.»
Жували, заплющивши очі, перелякано повторювали:
«Бамбара чуфара, орики йорики».