Уставши перед троном, Довгохвіст сказав:
— Чекаю велінь вашої лисичності!
— Піди до нашої королівської скарбниці і принеси срібний обруч! — наказав король.
Серед придворних зчинився переполох. Одні неголосно застогнали, інші з благанням простягли до короля передні лапи.
Напевне, обруч, про який ішла мова, мав величезну цінність. Але ніхто й словом не насмілився заперечити монархові: з його лисичністю Тонконюхом XVI краще було не жартувати.
За кілька хвилин у залі з'явився Довгохвіст, несучи у передніх лапах широкий срібний обруч, оздоблений рубінами. Обруч був надзвичайно красивий, і Енні радісно стрепенулась від думки, що він належатиме їй. Але вона була скромною дівчинкою, і отримати коштовний подарунок за добре діло — врятування чужого життя — видалося їй негарним вчинком.