На подив дітей, виявилося, що печера яскраво освітлена кульками, які горіли самі по собі і були вчеплені до стелі. Енні пригадала розповідь сестри про її подорож до Підземної країни і здогадалась, що ці світильники, просякнуті речовиною з вовни Шестипалих — звідти. Напевне, лисиці також виміняли їх у людей але спитати про це н короля дівчинка не наважилась. Вона пам'ятала про його роздратування, яке стало наслідком її останнього запитання.
Біля задньої стінки печери два трони — один вище, другий нижче. На них з гідністю вмостилися король і королева а придворні на задніх лапках вишикувались уздовж стін.
«Все, як у людей…» — з посмішкою подумала Енні.
Король Тонконюх виголосив промову. Він коротко розповів про те лихо, що його спіткало, і висловив Енні глибоку вдячність за те, що вона порятувала його від неминучої загибелі.
— Та не думайте, що я обмежусь лише словами вдячності, я зроблю більше Ви отримаєте такий подарунок, який дуже придасться вам у нашій країні Перший міністр Довгохвосте, сюди!
До трону наблизився поважний чорно-бурий лис з чудовим довгим пухнастим хвостом. Цим хвостом міністр, очевидно, дуже пишався: хвіст був розчесаний волосок до волоска і покроплений парфумами.