Піднявши голови, діти виразно розгледіли снігові вершини Кругосвітніх гір, що вимальовувалися за далеким видноколом. Половина шляху була пройдена, і яка половина!
Тепер можна було не поспішати, і подорожні зупинилися на відпочинок. Тім й Енні їли над силу, вони все ще не могли опам'ятатися від пережитої небезпеки Зате вони випили дуже багато води.
ЧЕРЕЗ ГОРИ
андрівники хотіли потрапити в Долину чудового винограду, де зупинялися Еллі й Чарлі Блек після того, як перейшли пустелю. Проте Тім й Енні через чорні камені змінили свій курс і тому під'їхали до гір з іншого боку. Правда, і тут протікав струмок, обрамлений фруктовими деревами, але виноградних лоз не було видно.
Чудеса почались одразу ж після того, як Енні з Тімом розбили табір на затишній галявинці.
Першим здивував дітей Артошко. Коли Енні вийняла його з мішка, песик позіхнув, зітхнув і ясним дз ніким голосом сказав: