— Ні.
— Тоді добре, що я прихопила,— засміялася вона, ставлячи на стіл дорожній бурдючок і два шкіряних кубки.
— Майже північ,— холодно сказав Геральт.— Може, перейдемо до справи?
— Хвилинку. Пий. Твоє здоров'я, Геральте.
— Взаємно, Сорокопудко!
— Мене звуть Ренфрі, чорт забирай,— підняла вона голову.— Дозволяю випускати княжий титул, але перестань називати мене Сорокопудкою.