— А те, що на такі образи є міські або кастелянські суди. Хто у нас, на Лукомор'ї, збирається мстити за образу залізом, той вважається звичайнісіньким розбійником. А ще те, що або завтра вранці ви заберетеся з Блавікену разом зі своєю чорною компашкою, або я вас засаджу в яму, пре... як це називається, Геральте?
— Превентивно.
— Саме так. Ви зрозуміли, Мазель?
Ренфрі сунула руку в мішечок на поясі, дістала складений у кілька разів пергамент.
— Прочитайте, війте, якщо грамотний. І більше не називайте мене Мазель.
Кальдемейн взяв пергамент, читав довго, потім мовчки подав Геральтові.