— Натисни на оцю кнопку, — порадив Вітько.
Олешко натиснув — і ліхтарик спалахнув яскравим, навіть при сонці, світлом. Олешко здригнувся з несподіванки і відкинув його далеко вбік.
— Що ти робиш? — зойкнув Вітько і кинувся до ліхтарика. — Ти ж його розіб'єш!
— Не чіпай! — вихопилося в Олешка.
Проте ліхтарик уже був у Вітькових руках. На щастя, він залишився цілий. Вітько вимкнув світло і старанно витер ліхтарик рукавом сорочки.
— Це його злякався той половець, що гнався за мною, — пояснив він. — Закричав так, що я ледь не оглух.
Олешко недовірливо розглядав чудернацьку річ. Знову взяв до рук, сказав:
— Ніби й нічого особливого... Як же воно так світить, га? Світлячків сюди напхали, чи що?