— А що означають оті груші на вербі? — запитав він.
Проте Лидько лише приклав руки до грудей.
— Не питай про це, Мирку! Не можу я про це казати. Не можу, розумієш?
— Розумію, — відказав Вітько.
Навколо вогнища
Та коли чесно, то Вітько неабияк образився на Лидька. Теж мені, знайшов від кого критися! А він же, Вітько, нічого й ні від кого не приховує. Розповів, звідкіля з'явився. Навіть прийоми боротьби, які знав, показав.
Проте образа швидко минулася, бо незабаром у Римові стало навдивовижу гамірно. Майже у кожному дворищі палало багаття, і довкола нього сиділо по кілька озброєних чоловіків. То були ратники з довколишніх сіл.
Яскраво палало таке багаття і в дворі тітки Миланки. Гості саме всідалися до вечері. Розпашіла тітка Миланка з донькою заклопотано метушилися навколо них.