— Може бути, — згодився князь. — І як же ти мене завважив? — звернувся він до Вітька. — Мабуть, на дереві сидів?
Вітько затнувся. Він був ще непривчений отак запросто розмовлятти з князями.
— Н-ні... я з того... зі спостережної вежі...
— З вежі? — перепитав князь і обернувся до Муровця.— Ти що, змушуєш дітей лазити на сторожові вежі?
Обличчя Муровця почало вкриватися червоними плямами. Хоча князь Володимир наказав створити при кожній сторожовій заставі молодшу дружину, проте горе було тому ратникові, який перекладав свої обов'язки на дитячі плечі!
— Я... — почав він.
— Це я винен, князю, — перебив його дід Овсій. — Це я попрохав хлопця...
Але і йому не вдалося продовжити, бо наперед виступив Олешко.