На те були серйозні причини. Орли живилися м'ясом гірських козлів і турів; природно, ці тварини розмножувалися не швидко, бо винищувалися гігантськими птахами.
Колись вождем орлиного племені був Аррахес. Він хотів присвоїти чергу іншого орла, Карфакса, на виведення пташеняти. Однак благородний Карфакс переміг і став вождем племені. В його сім'ї росло орля Горіек. Зростом і силою він майже не поступався батькові. Та, через молодість, був надто самовпевненим.
Орли мають незвичайну зіркість. З великої висоти вони розрізняють на землі навіть дрібні предмети на багато миль довкола. І, звичайно, їхні очі не могли не помітити гармат, встановлених на голих скелях. Але це тільки уважні очі. Горіеку ж було не до уважності. Він вислідив великого прудконогого тура і, захопившись полюванням, цілком забув про обережність. Тур гасав ущелинами, легко долаючи стрімкі кручі, стрибав з виступу на виступ. Орел, переслідуючи тура, не відставав від сильної тварини, навіть раптовий зблиск металу незнайомого предмета на скелі не зупинив його.
Радар спрацював, гармата завертілася по колу. На щастя для Горіека, трапилося так, що невидимий промінь упав на тура, який піднімався в цю мить по відкритому схилу.
Гармата, обертаючись за променем, повернулась, тварина, уражена пострілом, зірвалася вниз в ущелину. Горіека, який у цей момент наздогнав тура, теж зачепило і перебило йому крило. Палаючи жагучим бажанням відомстити незрозумілому ворогові, підстьобуваний біллю і гнівом, Горіек почав підніматися по горі величезними стрибками. І перш ніж гармата встигла знову зарядитися, він зі всією люттю, на яку був здатний, накинувся на неї.
Гігантські орли вже в юності наділені страхітливою силою. Горіек зірвав гармату разом з поворотним кругом і жбурнув її в провалля. Гармата з оглушливим гуркотом розлетілась на друзки. Тоді Горіек ударив по радару дзьобом, і від чутливого апарата залишилися самі уламки.