— Егей-гей-гей-го! У нас дивовижний друї! Егей-гей-гсй-го!
Ільсор давно запримітив рицаря Тіллі-Віллі. А оскільки сам був винахідником, здивувався, з яким умінням зроблено цю залізну людину, як чудово налагоджений його механізм.
Порада Ільсора була простою. Тіллі-Віллі став з'являтися на дорогах країни, намагаючись якомога частіше потрапляти на очі рамерійським пілотам. Але зустрічався він їм щораз в іншому місці; йому було неважко пробігти далеку відстань, маючи такі довгі ноги. А найголовніше, велетень щоразу набував іншого вигляду: то він був сіро-сталевого кольору, то бронзово-жовтий, то зелений з чорними плямами, наче у великої ящірки; то на його плечах красувалася яка-небудь яскрава накидка, що закривала всю постать від голови до п'ят.
Пілоти були перекопані, що бачать різних велетнів. Генералові приносили все нові фотографії величезних рицарів. А перетворення здійснювалися без особливих зусиль. Всередині Тіллі-Віллі в кабіні, де могла вміститися людина, сидів Лестар, не тільки найкращий майстер країни Мигунів, а й перший друг Залізного Рицаря; з ним — ціла батарея банок з фарбами і розпилювач. Тіллі-Віллі показувався якому-небудь рамерійському пілотові, а потім ховався в гаю серед дерев, і Лестар швидко перефарбовував його в інший колір. Завдяки таким хитрощам у Баан-Ну та його підлеглих склалася думка, що по сусідству з Гудвінівю насправді живуть люди велетенського зросту і сили.
Ментахо підтвердив, що саме ці гіганти допомогли королю Гудвіну здобути його славні перемоги. Повіривши в існування велетнів, Баан-Ну вирішив, що Прибульцям слід деякий час поводитися обачніше, аби випадково не розсердити такого гіганта! Сваритися ж, поки вони не ютові до війни, в плани чужоземців не входило.
Та все ж один їх ворожий крок по відношенню до Гудвінії земляни помітили. В північній частині Кругосвітніх гір була місцевість, де жили гігантські орли. Ця віддалена місцина називалася Орлиною долиною. За одвічним звичаєм, орли обмежили чисельність свого племені цифрою сто. Кожне нове пташеня з'являлося на світ лише тоді, коли вибував хтось із старших. Тому право висидіти пташеня давалося орлицям за суворою чергою.